- Регистрация
- 9 Июнь 2010
- Сообщения
- 823
- Реакции
- 8
- Баллы
- 18
- Адрес
- Украина, Харьков
- Веб-сайт
- odin-detective.uaprom.net
Приватні детективи ініціюють створення Національної асоціації детективних агентств України як дорадчого органу МВС та кажуть, що давно час ухвалити закон, який би регламентував їхню діяльність
Вони – колишні працівники силових структур (МВС, СБУ), які за плечима здебільшого мають великий стаж роботи. Нині ж потенційним клієнтам зазначають, що “надають кваліфіковану допомогу й послуги конфіденційно, професійно, якісно в Україні та за кордоном”. Мова про розшук зниклих безвісти людей, проведення незалежних розслідувань, комерційну розвідку, перевірку ділових партнерів, встановлення факту подружньої зради, попередження шлюбних афер, надання допомоги батькам у спостереженні за важкими підлітками, перевірку на поліграфі тощо. Говоримо про приватних детективів. Це сучасні Голмси-одинаки (за інформацією “Пошти”, на Львівщині їх є п’ятеро), працівники детективних агентств та юридичних фірм. А працюють на цій ниві, бо це, по-перше, можливість займатись своєю улюбленою роботою і, по-друге, отримувати за неї достойну оплату. Їх послуги не з дешевих, і вдаються до них радше заможні особи. Вартість роботи залежить від обставин справи, ситуації, ризику та можливих витрат. Власне 75 – 85% від ціни – це витрати на виконання завдання (транспорт, бензин, інформацію). Залишок після виплати податків – це чистий прибуток. Так, нині в Україні розшук людини приватні детективи оцінюють у середньому від 1,5 тис. у. о., комерційну розвідку – від
2 тис. у. о. А ось перевірка працівників на детекторі брехні обійдеться керівникові фірми від 150 у. о. Попри вартісну послугу, потреба в детективах, як вони самі кажуть, в Україні і Львівщині зокрема є. Мовляв, це підтверджує кількість отриманих та виконаних замовлень.
У США, Канаді, Франції та Німеччині детективи мають легальний статус. Там у зареєстрованих приватних детективів є спеціальні жетони, схожі з поліцейськими, які надають їм право на збір інформації для розслідування тих або інших злочинів. У Росії професія детектива легалізована у 1992 р. і їм дозволено носити вогнепальну зброю. Але законом їм заборонено розслідувати особливо тяжкі злочини. Розслідуючи ж майнові злочини, детективи зобов’язані співпрацювати з державними правоохоронними структурами. Згідно зі законом, ліцензію на приватний розшук видає МВС Росії терміном на три роки. Приватна детективна діяльність не заборонена в Україні – це одна зі сфер діяльності. Втім досі не прийнято відповідний законопроект, який би мав її регулювати.
– Сьогодні наші підприємства працюють на законних підставах (код виду економічної діяльності – 74.60.0 – проведення розслідувань та гарантування безпеки) і платять у держскарбницю чималенькі податки. Питання прийняття Закону “Про приватну детективну діяльність” мусують дуже давно. Ухвалюючи його, необхідно внести зміни до низки законів та кодексів (скажімо, у Закон “Про оперативно-розшукову діяльність” та в КК та КПК України). Закон, який регулюватиме всі тонкощі роботи приватних детективів, потрібен. Саме тому у вересні 2010 р. наше агентство за підтримки інших розшукових підприємств України та Міжнародного об’єднання детективів планує провести у Харкові з’їзд керівників детективних агентств. На з’їзд буде запрошено керівництво МВС та СБУ України, парламентарів, українські і закордонні ЗМІ. Головними ж питаннями з’їзду стануть створення Національної асоціації детективних агентств України як дорадчого органу МВС, розгляд і затвердження власного варіанта проекту Закону “Про приватну детективну діяльність” та передання його нардепам для представлення у ВРУ”, – зазначив “Пошті” Сергій Сеник, заступник директора детективного агентства “ОДІН”.
За словами співрозмовника, скажімо, у міліції є план і статистика, яку потрібно підтримувати, в кожного працівника багато справ, які треба розкрити, або відписатися та закрити. “Ми ж працюємо на результат – це єдине, що потрібно клієнтові. До кожної справи ставимося як до унікальної”, – зазначає пан Сеник.
– Головне питання, з яким найчастіше клієнти звертаються до детективів, – розшук зниклого безвісти. У міліції потрібно чекати 72 год., а тоді писати заяву. Але дорога кожна хвилина... Ми розшук починаємо відразу. На другому місці – проведення паралельних розслідувань. Це буває, коли людина не згідна з офіційною версією слідства. На третьому – перевірка потенційних партнерів. Це загальноприйнята європейська практика. Адже ви ніколи не віддасте великої суми грошей незнайомій людині на вулиці? Тоді чому ви нічого не знаєте про своїх майбутніх партнерів?! У сфері діяльності й попередження шлюбних афер. Знайомства по інтернету стали реальністю, але іноді по той бік екрана професійні шахраї. Також актуальними є перевірки на поліграфі. Часто на підприємстві є ситуації, коли проблему (скажімо, зловживань) треба вирішити, а до міліції звертатись не хочеться, – розповідає Сергій Сеник.
І ще. Подейкують, що до детективів звертаються найчастіше заможні чоловіки, дружини яких зраджують їх із... їхніми ж друзями. “На жаль, так. І навпаки – дружини”, – відповів співрозмовник. Пан Сеник каже, що питання володіння та носіння вогнепальної зброї для приватного детектива не є актуальним, бо робота передусім інтелектуальна. “Хоча дивно, що колишні працівники спецслужб, працюючи далі за спеціальністю у приватному секторі, не мають права носити зброю”, – додає він. За його ж словами, якщо під час розслідування детектив виявляє злочин, то повідомляє про це міліцію. “Це обов’язкова умова, яка прописана у кожному нашому договорі і доводиться до відома клієнта”, – каже він.
– Зараз робота приватних детективів в Україні є передчасною. Та й досі на законодавчому рівні питання роботи приватних детективів не вирішено... Спочатку варто реформувати органи внутрішніх справ та наблизити нашу міліцію до європейських стандартів, – зазначив “Пошті” Богдан Шкарада, екс-керівник міліції Львівщини, а нині начальник служби безпеки одного з банків.
За його словами, якби українські детективи працювали так професійно та якісно, як відомі англійці Шерлок Голмс та доктор Ватсон, тоді можна було б говорити про ефективність їх роботи.
– Для розкриття ж злочину потрібно проводити комплекс оперативно-розшукових заходів, а детективи цього не робитимуть. Вони радше будуть займатися приватними справами: слідкувати за невірною жінкою, проблемними дітьми, перевіряти інформацію про бізнесменів. Замовляти ж такі послуги будуть заможні люди. Переконаний: нині детективи не можуть створити конкуренції для правоохоронців, – резюмує пан Шкарада.
До теми
“Звернулась до нас громадянка Росії з дивним проханням: у 1978 р., коли вона лежала в одному з харківських пологових будинків, їй сказали, що її дитина народилась мертвою, але жодних документів не надали. Згодом з’явилась інформація про те, що саме в цьому медзакладі продавали немовлят. Отже, через 30 років мати звернулась до нас. Справа була тяжка, але водночас цікава. Нам вдалось знайти акушерку, яка була присутня під час народження дитини. З’ясували, що дійсно дитина народилась живою, але була продана одній родині, яка виїжджала до Ізраїлю. Справа була закрита, бо мати продовжити пошук в Ізраїлі не захотіла”, – розповідає Сергій Сеник.
******************
“Одна з відомих російських фірм звернулась до нас із проханням перевірити їх потенційних українських партнерів. Вартість цієї послуги здалася керівництву компанії зависокою, і вони відмовились співпрацювати з нами. Але за кілька тижнів заступник гендиректора тієї компанії зателефонував до нас, прохаючи про допомогу. Як з’ясувалося, вони поставили своєму українському “партнеру” товарів на загальну суму 300 тис. у. о. Далі товар і сама фірма зникли. Ми знайшли і товар, і злочинців, але компанія-замовник заплатила в 6 разів дорожче, ніж мала заплатити за перевірку “партнера”, – каже Сергій Сеник.
Геннадій Москаль,
народний депутат України:
– Приватна детективна діяльність в Україні не потрібна. Це сфера заробітку грошей. Це данина європейській моді, але це не означає, що ми маємо повторювати чужі помилки. Особисто я цілком негативно ставлюся до детективної діяльності. Можливо, через 20 років можна буде говорити на цю тему… Приватні детективи не є суб’єктами оперативно-розшукової діяльності. До їх послуг нині вдаються чоловіки, які підозрюють, що їх дружина має коханця, і навпаки. Детективи тоді, звісно, слідкують… Це у фільмах приватні детективи – хоробрі хлопці, які розкривають складні злочини. На практиці в Україні діяльність детективів була б неможлива без тісних зв’язків із оперативниками карного розшуку міліції. За безпеку та майно громадян має дбати держава, себто винятково МВС! Може, приватними зробимо ще міліцію, СБУ чи прокуратуру?!
Іван Мотринець,
екс-керівник міліції Львівщини, президент фірми “Фенікс”, адвокат:
– Цілком позитивно ставлюся до детективної діяльності. Шкода, що в Україні на законодавчому рівні це питання досі не вирішено. Законопроект є, але парламентарі його чомусь не затверджують. В Україні це питання, схоже, хтось гальмує. Натомість у всіх країнах Європи та в Росії детективи працюють у законодавчому полі. Був у Росії та знайомився з діяльністю приватних детективів. Вони співпрацюють з міліціонерами та ФСБ. Здебільшого у Росії детективами є колишні оперативники. Вони мають ліцензію і дозвіл на вогнепальну зброю. Так, коли був начальником міліції Львівщини, в одному зі сіл Миколаївського району області на фуру, в якій їхав приватний детектив із Росії, було скоєно розбійний напад. Детектив не розгубився, а діяв відповідно до ситуації й застосував вогнепальну зброю, яку мав при собі. Згодом суд його виправдав, бо йому зброя була дозволена. Певен: якби на законодавчому рівні в Україні детективну діяльність було дозволено, то міліціонери, які пішли на пенсію, по-перше, мали б роботу з доброю оплатою, по-друге, допомагали б оперативникам.
Олександр Синявський,
начальник управління карного розшуку ГУ МВСУ у Львівській області:
– Приватні детективи нашій роботі не заважають. Особисто не знайомий і не працював із ними. Позитивно ставлюся до їх діяльності, але я за те, щоб на цій ниві не було безладу, щоб вони не заробляли гроші, скажімо, на шантажах. Певен: їх праця має бути у чітких рамках: що і як вони мають робити. Мова про отриману інформацією. Має бути прописано, що, скажімо, вони зобов’язані ставити до відома правоохоронців про факти злочину, зловмисників. Нині ж в Україні до детективів здебільшого звертаються, щоб за жінкою чи чоловіком слідкувати…
Ірина Цицак."Львівська пошта". Четвер, 8 липня, 2010 року, № 73 (958)
Ссылка не действительна
Вони – колишні працівники силових структур (МВС, СБУ), які за плечима здебільшого мають великий стаж роботи. Нині ж потенційним клієнтам зазначають, що “надають кваліфіковану допомогу й послуги конфіденційно, професійно, якісно в Україні та за кордоном”. Мова про розшук зниклих безвісти людей, проведення незалежних розслідувань, комерційну розвідку, перевірку ділових партнерів, встановлення факту подружньої зради, попередження шлюбних афер, надання допомоги батькам у спостереженні за важкими підлітками, перевірку на поліграфі тощо. Говоримо про приватних детективів. Це сучасні Голмси-одинаки (за інформацією “Пошти”, на Львівщині їх є п’ятеро), працівники детективних агентств та юридичних фірм. А працюють на цій ниві, бо це, по-перше, можливість займатись своєю улюбленою роботою і, по-друге, отримувати за неї достойну оплату. Їх послуги не з дешевих, і вдаються до них радше заможні особи. Вартість роботи залежить від обставин справи, ситуації, ризику та можливих витрат. Власне 75 – 85% від ціни – це витрати на виконання завдання (транспорт, бензин, інформацію). Залишок після виплати податків – це чистий прибуток. Так, нині в Україні розшук людини приватні детективи оцінюють у середньому від 1,5 тис. у. о., комерційну розвідку – від
2 тис. у. о. А ось перевірка працівників на детекторі брехні обійдеться керівникові фірми від 150 у. о. Попри вартісну послугу, потреба в детективах, як вони самі кажуть, в Україні і Львівщині зокрема є. Мовляв, це підтверджує кількість отриманих та виконаних замовлень.
У США, Канаді, Франції та Німеччині детективи мають легальний статус. Там у зареєстрованих приватних детективів є спеціальні жетони, схожі з поліцейськими, які надають їм право на збір інформації для розслідування тих або інших злочинів. У Росії професія детектива легалізована у 1992 р. і їм дозволено носити вогнепальну зброю. Але законом їм заборонено розслідувати особливо тяжкі злочини. Розслідуючи ж майнові злочини, детективи зобов’язані співпрацювати з державними правоохоронними структурами. Згідно зі законом, ліцензію на приватний розшук видає МВС Росії терміном на три роки. Приватна детективна діяльність не заборонена в Україні – це одна зі сфер діяльності. Втім досі не прийнято відповідний законопроект, який би мав її регулювати.
– Сьогодні наші підприємства працюють на законних підставах (код виду економічної діяльності – 74.60.0 – проведення розслідувань та гарантування безпеки) і платять у держскарбницю чималенькі податки. Питання прийняття Закону “Про приватну детективну діяльність” мусують дуже давно. Ухвалюючи його, необхідно внести зміни до низки законів та кодексів (скажімо, у Закон “Про оперативно-розшукову діяльність” та в КК та КПК України). Закон, який регулюватиме всі тонкощі роботи приватних детективів, потрібен. Саме тому у вересні 2010 р. наше агентство за підтримки інших розшукових підприємств України та Міжнародного об’єднання детективів планує провести у Харкові з’їзд керівників детективних агентств. На з’їзд буде запрошено керівництво МВС та СБУ України, парламентарів, українські і закордонні ЗМІ. Головними ж питаннями з’їзду стануть створення Національної асоціації детективних агентств України як дорадчого органу МВС, розгляд і затвердження власного варіанта проекту Закону “Про приватну детективну діяльність” та передання його нардепам для представлення у ВРУ”, – зазначив “Пошті” Сергій Сеник, заступник директора детективного агентства “ОДІН”.
За словами співрозмовника, скажімо, у міліції є план і статистика, яку потрібно підтримувати, в кожного працівника багато справ, які треба розкрити, або відписатися та закрити. “Ми ж працюємо на результат – це єдине, що потрібно клієнтові. До кожної справи ставимося як до унікальної”, – зазначає пан Сеник.
– Головне питання, з яким найчастіше клієнти звертаються до детективів, – розшук зниклого безвісти. У міліції потрібно чекати 72 год., а тоді писати заяву. Але дорога кожна хвилина... Ми розшук починаємо відразу. На другому місці – проведення паралельних розслідувань. Це буває, коли людина не згідна з офіційною версією слідства. На третьому – перевірка потенційних партнерів. Це загальноприйнята європейська практика. Адже ви ніколи не віддасте великої суми грошей незнайомій людині на вулиці? Тоді чому ви нічого не знаєте про своїх майбутніх партнерів?! У сфері діяльності й попередження шлюбних афер. Знайомства по інтернету стали реальністю, але іноді по той бік екрана професійні шахраї. Також актуальними є перевірки на поліграфі. Часто на підприємстві є ситуації, коли проблему (скажімо, зловживань) треба вирішити, а до міліції звертатись не хочеться, – розповідає Сергій Сеник.
І ще. Подейкують, що до детективів звертаються найчастіше заможні чоловіки, дружини яких зраджують їх із... їхніми ж друзями. “На жаль, так. І навпаки – дружини”, – відповів співрозмовник. Пан Сеник каже, що питання володіння та носіння вогнепальної зброї для приватного детектива не є актуальним, бо робота передусім інтелектуальна. “Хоча дивно, що колишні працівники спецслужб, працюючи далі за спеціальністю у приватному секторі, не мають права носити зброю”, – додає він. За його ж словами, якщо під час розслідування детектив виявляє злочин, то повідомляє про це міліцію. “Це обов’язкова умова, яка прописана у кожному нашому договорі і доводиться до відома клієнта”, – каже він.
– Зараз робота приватних детективів в Україні є передчасною. Та й досі на законодавчому рівні питання роботи приватних детективів не вирішено... Спочатку варто реформувати органи внутрішніх справ та наблизити нашу міліцію до європейських стандартів, – зазначив “Пошті” Богдан Шкарада, екс-керівник міліції Львівщини, а нині начальник служби безпеки одного з банків.
За його словами, якби українські детективи працювали так професійно та якісно, як відомі англійці Шерлок Голмс та доктор Ватсон, тоді можна було б говорити про ефективність їх роботи.
– Для розкриття ж злочину потрібно проводити комплекс оперативно-розшукових заходів, а детективи цього не робитимуть. Вони радше будуть займатися приватними справами: слідкувати за невірною жінкою, проблемними дітьми, перевіряти інформацію про бізнесменів. Замовляти ж такі послуги будуть заможні люди. Переконаний: нині детективи не можуть створити конкуренції для правоохоронців, – резюмує пан Шкарада.
До теми
“Звернулась до нас громадянка Росії з дивним проханням: у 1978 р., коли вона лежала в одному з харківських пологових будинків, їй сказали, що її дитина народилась мертвою, але жодних документів не надали. Згодом з’явилась інформація про те, що саме в цьому медзакладі продавали немовлят. Отже, через 30 років мати звернулась до нас. Справа була тяжка, але водночас цікава. Нам вдалось знайти акушерку, яка була присутня під час народження дитини. З’ясували, що дійсно дитина народилась живою, але була продана одній родині, яка виїжджала до Ізраїлю. Справа була закрита, бо мати продовжити пошук в Ізраїлі не захотіла”, – розповідає Сергій Сеник.
******************
“Одна з відомих російських фірм звернулась до нас із проханням перевірити їх потенційних українських партнерів. Вартість цієї послуги здалася керівництву компанії зависокою, і вони відмовились співпрацювати з нами. Але за кілька тижнів заступник гендиректора тієї компанії зателефонував до нас, прохаючи про допомогу. Як з’ясувалося, вони поставили своєму українському “партнеру” товарів на загальну суму 300 тис. у. о. Далі товар і сама фірма зникли. Ми знайшли і товар, і злочинців, але компанія-замовник заплатила в 6 разів дорожче, ніж мала заплатити за перевірку “партнера”, – каже Сергій Сеник.
Геннадій Москаль,
народний депутат України:
– Приватна детективна діяльність в Україні не потрібна. Це сфера заробітку грошей. Це данина європейській моді, але це не означає, що ми маємо повторювати чужі помилки. Особисто я цілком негативно ставлюся до детективної діяльності. Можливо, через 20 років можна буде говорити на цю тему… Приватні детективи не є суб’єктами оперативно-розшукової діяльності. До їх послуг нині вдаються чоловіки, які підозрюють, що їх дружина має коханця, і навпаки. Детективи тоді, звісно, слідкують… Це у фільмах приватні детективи – хоробрі хлопці, які розкривають складні злочини. На практиці в Україні діяльність детективів була б неможлива без тісних зв’язків із оперативниками карного розшуку міліції. За безпеку та майно громадян має дбати держава, себто винятково МВС! Може, приватними зробимо ще міліцію, СБУ чи прокуратуру?!
Іван Мотринець,
екс-керівник міліції Львівщини, президент фірми “Фенікс”, адвокат:
– Цілком позитивно ставлюся до детективної діяльності. Шкода, що в Україні на законодавчому рівні це питання досі не вирішено. Законопроект є, але парламентарі його чомусь не затверджують. В Україні це питання, схоже, хтось гальмує. Натомість у всіх країнах Європи та в Росії детективи працюють у законодавчому полі. Був у Росії та знайомився з діяльністю приватних детективів. Вони співпрацюють з міліціонерами та ФСБ. Здебільшого у Росії детективами є колишні оперативники. Вони мають ліцензію і дозвіл на вогнепальну зброю. Так, коли був начальником міліції Львівщини, в одному зі сіл Миколаївського району області на фуру, в якій їхав приватний детектив із Росії, було скоєно розбійний напад. Детектив не розгубився, а діяв відповідно до ситуації й застосував вогнепальну зброю, яку мав при собі. Згодом суд його виправдав, бо йому зброя була дозволена. Певен: якби на законодавчому рівні в Україні детективну діяльність було дозволено, то міліціонери, які пішли на пенсію, по-перше, мали б роботу з доброю оплатою, по-друге, допомагали б оперативникам.
Олександр Синявський,
начальник управління карного розшуку ГУ МВСУ у Львівській області:
– Приватні детективи нашій роботі не заважають. Особисто не знайомий і не працював із ними. Позитивно ставлюся до їх діяльності, але я за те, щоб на цій ниві не було безладу, щоб вони не заробляли гроші, скажімо, на шантажах. Певен: їх праця має бути у чітких рамках: що і як вони мають робити. Мова про отриману інформацією. Має бути прописано, що, скажімо, вони зобов’язані ставити до відома правоохоронців про факти злочину, зловмисників. Нині ж в Україні до детективів здебільшого звертаються, щоб за жінкою чи чоловіком слідкувати…
Ірина Цицак."Львівська пошта". Четвер, 8 липня, 2010 року, № 73 (958)
Ссылка не действительна
Последнее редактирование модератором:
