Чим може бути корисною прокуратура, якщо ви маєте проблеми з доступом до інформації? Так, будь-яке порушення органом влади закону “Про доступ до публічної інформації” є приводом для звернення до прокуратури. А прокуратура має вагомі засоби впливу на порушників закону.
Крім того, якщо відповідь прокурора вас не задовольнить, це не забороняє потім звернутися також і до суду.
Коли звертатися?
Закон про доступ визначає порядок надання, оприлюднення та обліку публічної інформації. Фактично це і є ті випадки, коли ви можете звернутися до прокуратури у випадку порушень.
Отже, перший випадок, це порушення порядку надання інформації за інформаційними запитами.
Основні вимоги закону про доступ щодо надання інформації за запитами наступні:
а) ви маєте право запросити будь-яку інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація вас особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту;
б) запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача;
в) у розпорядника є лише 3 винятки, які дозволяють не надавати інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська), конфіденційна інформація (наприклад, персональні дані особи) або службова інформація;
г) відповідь на запит має бути надана не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту, а якщо ж ця інформація стосується життя або здоров’я, її мають надати за 48 годин.
Другий випадок, це порушення вимог закону про доступ щодо порядку оприлюднення інформації. Стаття 15 визначає, що не пізніше 5 днів з дня затвердження (якщо мова йде про проекти – то 20 днів до їх прийняття) розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати:
а) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси;
б) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, проекти рішень, що підлягають обговоренню;
в) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
г) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
д) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
е) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
є) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
ж) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
з) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію та інше.
Третій випадок, це порушення щодо обліку та організаційного забезпечення доступу.
Відповідно до статті 14 закону про доступ, розпорядники інформації зобов’язані:
а) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
б) вести облік запитів на інформацію;
в) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
г) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
Отже, якщо розпорядник інформації не має обліку, не надає можливості працювати з документами, не призначив відповідальних осіб, це є приводом для звернення до прокуратури. Як це правильно зробити?
Порядок звернення
Процедура подання та розгляду скарг до прокуратури щодо порушення права на інформацію регулюється законом “Про звернення громадян”.
У скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, викладено суть скарги, а також вказано дату та вчинено підпис (стаття 5). Можна подати скаргу особисто, або через уповноважену на це іншу особу (за нотаріальною або аналогічною довіреністю).
До скарги додаються наявні рішення або копії рішень, які приймалися за зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику (стаття 16).
Скарги приймаються до розгляду не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням і не пізніше року з моменту його прийняття (стаття 17).
Якщо ви звернулися зі скаргою, ви також маєте право, згідно статті 18 закону про звернення:
а) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та особисто брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
б) знайомитися з матеріалами перевірки;
в) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх витребуванні прокуратурою;
г) бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
д) користуватися послугами адвоката або представника;
е) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
є) вимагати компенсації збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Перевірку виконання законів прокуратура здійснює, в першу чергу, саме за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що потребують прокурорського реагування, а за наявності підстав – також з власної ініціативи прокурора.
Які ж можливості є у прокуратури щодо реагування на порушення закону про доступ?
Прокуратура на практиці
Одна з чернігівських громадських організацій в кінці вересня 2011 року звернувся до обласної прокуратури з заявою про порушення Чернігівською міською радою законодавства про доступ до публічної інформації.
Громадська організація звертала увагу прокуратури, зокрема, на факт відсутності частини рішень Чернігівської міської ради на офіційному веб-сайті ради – всі рішення та проекти рішень, які стосуються земельних питань, міська рада відмовляється оприлюднювати.
Варто відзначити, що чернігівська прокуратура підтримала в цьому питанні позицію громадської організації і вже 21 вересня внесла подання до міської ради щодо усунення порушення законодавства.
Одна з івано-франківських громадських організацій звернулася до сільської ради із запитами щодо земельних ділянок, проте остання інформації на запит так і не надала. В зв’язку з цим організація в жовтні 2011 року звернулась із скаргою до прокурора району за відмову в наданні інформації на запит.
В отриманій від прокуратури відповіді зазначалося, що за результатами перевірки прокуратурою району внесено припис в сільську раду про усунення порушень закону, а сільського голову притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП.
Ми вже говорили, що прокуратура, в разі наявності підстав, може самостійно проводити перевірки та вживати заходів прокурорського реагування.
Виконавчий комітет Львівської міської ради 5 серпня 2011 року прийняв рішення про затвердження переліку відомостей, які не містять ознак публічної інформації.
Прокуратура міста Львова наклала протест на рішення виконкому, яким було затверджено перелік відомостей, що не містять ознак публічної інформації. 11 листопада виконком ЛМР частково задовольнив протест прокурора щодо скасування рішення виконкому “Про затвердження переліку відомостей, які не містять ознак публічної інформації”.
Крім реагування на конкретні порушення, прокуратура може також провести загальну перевірку дотримання розпорядником інформації вимог закону про доступ.
Органи прокуратури Хмельницької області під час перевірок додержання органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування закону “Про доступ до публічної інформації” виявили низку порушень.
Встановлено порушення статей 4 і 5 закону в діяльності управлінь освіти, праці, з питань екології та контролю за благоустроєм міста, соціального захисту населення та охорони здоров’я, житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради.
Не було забезпечено систематичного та оперативного оприлюднення інформації про діяльність та прийняті рішення, про порядок складання та подання запиту на інформацію, не обладнано інформаційний стенд про доступ до публічної інформації, не розроблено бланк інформаційного запиту, не визначено спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями.
Оскільки Кам’янець-Подільською міською радою не було оприлюднено за 20 робочих днів, як того вимагає законодавство, проектів рішень сесії, прокуратурою мста Кам’янця-Подільського опротестовано розпорядження міського голови про скликання сесії, на якій мали розглядатись вказані проекти.
Підсумок. Отже закон “Про доступ до публічної інформації” надав кілька можливостей для відновлення прав, в разі їх порушення. Ви можете звернутися зі скаргою до вищестоящого органу, до суду, а також до прокуратури.
Кожен із цих видів оскарження може бути ефективним. Особливо, якщо ви знаєте як і що можна оскаржити. Чітка та аргументована позиція, з посиланням на чинні норми законодавства, в більшості випадків змушує державні органи відповідно реагувати. Про це свідчать багато реальних прикладів.
Органи прокуратури наділені широкими можливостями реагувати на будь-які порушення закону про доступ. Будь-яку невідповідність дій розпорядника інформації закону про доступ чи його бездіяльність можна оскаржити в прокуратурі.
Дмитро Чоповський, Інститут масової інформації, для УП
Зразок скарги в прокуратуру у справі про доступ
Прокуророві __________ району________ області
Від: _______________________________________
адреса проживання: _________________________
поштова адреса: ____________________________
тел.: _______________________________________
СКАРГА
(Коротке викладення обставин відносно порушення Вашого права у довільній формі, наприклад)
«__» ___________ 20__ року я звернувся до ______________________ з запитом на надання публічної інформації.
Запитувалася наступна інформація (документи):_____________________________________________.
«__» ___________ 20__ року мною було отримано лист-відповідь, яким було надано неповну інформацію (вказати яку надано, а яку ні): __________________________________________.
(або вказати, що станом на «__» ___________ 20__ року відповіді на запит не було надано взагалі).
(тут ви можете за наявності вказати додаткові докази, що підтверджують обставини у справі: копія поштового повідомлення про вручення кореспонденції; копія поштового опису вкладеного в конверт, копія запиту зі штампом відповідача, датою та вхідним номером і т.д.).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 14 Закону встановлює обов’язок Відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про прокуратуру» обов’язком прокурорського нагляду за дотриманням законів є захист від неправомірних дій, гарантованих Конституцією України, іншими законами України та міжнародно-правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод людини і громадянина.
Згідно з п. 11 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у справах про правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 212-3, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 4, 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», -
ПРОШУ:
1. Винести подання про усунення порушень Закону України «Про доступ до публічної інформації» і зобов’язати посадових осіб органу державної влади (місцевого самоврядування) ___________ надати мені повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.
2. Притягти до адміністративної відповідальності за ненадання інформації (надання неповної інформації, надання недостовірної інформації тощо) за ч. 1 статті 212-3 КУпАП винної посадової особи.
ДОДАТКИ:
1. Копія інформаційного запиту від __________ р.;
2. Копія листа-відповіді від _________ року за № __________ (якщо відповідь надавалась);
3. … (інші додатки – будь-які документи, що підтверджують обставини справи).
«____» __________ 20___ року ____________________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Матеріал Дмитра Чоповського додано до “Посібника “Права Знати” (https://stop-x-files-ua.org/?page_id=4516)
Крім того, якщо відповідь прокурора вас не задовольнить, це не забороняє потім звернутися також і до суду.
Коли звертатися?
Закон про доступ визначає порядок надання, оприлюднення та обліку публічної інформації. Фактично це і є ті випадки, коли ви можете звернутися до прокуратури у випадку порушень.
Отже, перший випадок, це порушення порядку надання інформації за інформаційними запитами.
Основні вимоги закону про доступ щодо надання інформації за запитами наступні:
а) ви маєте право запросити будь-яку інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація вас особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту;
б) запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача;
в) у розпорядника є лише 3 винятки, які дозволяють не надавати інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська), конфіденційна інформація (наприклад, персональні дані особи) або службова інформація;
г) відповідь на запит має бути надана не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту, а якщо ж ця інформація стосується життя або здоров’я, її мають надати за 48 годин.
Другий випадок, це порушення вимог закону про доступ щодо порядку оприлюднення інформації. Стаття 15 визначає, що не пізніше 5 днів з дня затвердження (якщо мова йде про проекти – то 20 днів до їх прийняття) розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати:
а) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси;
б) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, проекти рішень, що підлягають обговоренню;
в) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
г) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
д) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
е) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
є) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
ж) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
з) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію та інше.
Третій випадок, це порушення щодо обліку та організаційного забезпечення доступу.
Відповідно до статті 14 закону про доступ, розпорядники інформації зобов’язані:
а) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
б) вести облік запитів на інформацію;
в) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
г) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
Отже, якщо розпорядник інформації не має обліку, не надає можливості працювати з документами, не призначив відповідальних осіб, це є приводом для звернення до прокуратури. Як це правильно зробити?
Порядок звернення
Процедура подання та розгляду скарг до прокуратури щодо порушення права на інформацію регулюється законом “Про звернення громадян”.
У скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, викладено суть скарги, а також вказано дату та вчинено підпис (стаття 5). Можна подати скаргу особисто, або через уповноважену на це іншу особу (за нотаріальною або аналогічною довіреністю).
До скарги додаються наявні рішення або копії рішень, які приймалися за зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику (стаття 16).
Скарги приймаються до розгляду не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням і не пізніше року з моменту його прийняття (стаття 17).
Якщо ви звернулися зі скаргою, ви також маєте право, згідно статті 18 закону про звернення:
а) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та особисто брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
б) знайомитися з матеріалами перевірки;
в) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх витребуванні прокуратурою;
г) бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
д) користуватися послугами адвоката або представника;
е) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
є) вимагати компенсації збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Перевірку виконання законів прокуратура здійснює, в першу чергу, саме за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що потребують прокурорського реагування, а за наявності підстав – також з власної ініціативи прокурора.
Які ж можливості є у прокуратури щодо реагування на порушення закону про доступ?
Прокуратура на практиці
Одна з чернігівських громадських організацій в кінці вересня 2011 року звернувся до обласної прокуратури з заявою про порушення Чернігівською міською радою законодавства про доступ до публічної інформації.
Громадська організація звертала увагу прокуратури, зокрема, на факт відсутності частини рішень Чернігівської міської ради на офіційному веб-сайті ради – всі рішення та проекти рішень, які стосуються земельних питань, міська рада відмовляється оприлюднювати.
Варто відзначити, що чернігівська прокуратура підтримала в цьому питанні позицію громадської організації і вже 21 вересня внесла подання до міської ради щодо усунення порушення законодавства.
Одна з івано-франківських громадських організацій звернулася до сільської ради із запитами щодо земельних ділянок, проте остання інформації на запит так і не надала. В зв’язку з цим організація в жовтні 2011 року звернулась із скаргою до прокурора району за відмову в наданні інформації на запит.
В отриманій від прокуратури відповіді зазначалося, що за результатами перевірки прокуратурою району внесено припис в сільську раду про усунення порушень закону, а сільського голову притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП.
Ми вже говорили, що прокуратура, в разі наявності підстав, може самостійно проводити перевірки та вживати заходів прокурорського реагування.
Виконавчий комітет Львівської міської ради 5 серпня 2011 року прийняв рішення про затвердження переліку відомостей, які не містять ознак публічної інформації.
Прокуратура міста Львова наклала протест на рішення виконкому, яким було затверджено перелік відомостей, що не містять ознак публічної інформації. 11 листопада виконком ЛМР частково задовольнив протест прокурора щодо скасування рішення виконкому “Про затвердження переліку відомостей, які не містять ознак публічної інформації”.
Крім реагування на конкретні порушення, прокуратура може також провести загальну перевірку дотримання розпорядником інформації вимог закону про доступ.
Органи прокуратури Хмельницької області під час перевірок додержання органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування закону “Про доступ до публічної інформації” виявили низку порушень.
Встановлено порушення статей 4 і 5 закону в діяльності управлінь освіти, праці, з питань екології та контролю за благоустроєм міста, соціального захисту населення та охорони здоров’я, житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради.
Не було забезпечено систематичного та оперативного оприлюднення інформації про діяльність та прийняті рішення, про порядок складання та подання запиту на інформацію, не обладнано інформаційний стенд про доступ до публічної інформації, не розроблено бланк інформаційного запиту, не визначено спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями.
Оскільки Кам’янець-Подільською міською радою не було оприлюднено за 20 робочих днів, як того вимагає законодавство, проектів рішень сесії, прокуратурою мста Кам’янця-Подільського опротестовано розпорядження міського голови про скликання сесії, на якій мали розглядатись вказані проекти.
Підсумок. Отже закон “Про доступ до публічної інформації” надав кілька можливостей для відновлення прав, в разі їх порушення. Ви можете звернутися зі скаргою до вищестоящого органу, до суду, а також до прокуратури.
Кожен із цих видів оскарження може бути ефективним. Особливо, якщо ви знаєте як і що можна оскаржити. Чітка та аргументована позиція, з посиланням на чинні норми законодавства, в більшості випадків змушує державні органи відповідно реагувати. Про це свідчать багато реальних прикладів.
Органи прокуратури наділені широкими можливостями реагувати на будь-які порушення закону про доступ. Будь-яку невідповідність дій розпорядника інформації закону про доступ чи його бездіяльність можна оскаржити в прокуратурі.
Дмитро Чоповський, Інститут масової інформації, для УП
Зразок скарги в прокуратуру у справі про доступ
Прокуророві __________ району________ області
Від: _______________________________________
адреса проживання: _________________________
поштова адреса: ____________________________
тел.: _______________________________________
СКАРГА
(Коротке викладення обставин відносно порушення Вашого права у довільній формі, наприклад)
«__» ___________ 20__ року я звернувся до ______________________ з запитом на надання публічної інформації.
Запитувалася наступна інформація (документи):_____________________________________________.
«__» ___________ 20__ року мною було отримано лист-відповідь, яким було надано неповну інформацію (вказати яку надано, а яку ні): __________________________________________.
(або вказати, що станом на «__» ___________ 20__ року відповіді на запит не було надано взагалі).
(тут ви можете за наявності вказати додаткові докази, що підтверджують обставини у справі: копія поштового повідомлення про вручення кореспонденції; копія поштового опису вкладеного в конверт, копія запиту зі штампом відповідача, датою та вхідним номером і т.д.).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 14 Закону встановлює обов’язок Відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про прокуратуру» обов’язком прокурорського нагляду за дотриманням законів є захист від неправомірних дій, гарантованих Конституцією України, іншими законами України та міжнародно-правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод людини і громадянина.
Згідно з п. 11 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у справах про правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 212-3, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 4, 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», -
ПРОШУ:
1. Винести подання про усунення порушень Закону України «Про доступ до публічної інформації» і зобов’язати посадових осіб органу державної влади (місцевого самоврядування) ___________ надати мені повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.
2. Притягти до адміністративної відповідальності за ненадання інформації (надання неповної інформації, надання недостовірної інформації тощо) за ч. 1 статті 212-3 КУпАП винної посадової особи.
ДОДАТКИ:
1. Копія інформаційного запиту від __________ р.;
2. Копія листа-відповіді від _________ року за № __________ (якщо відповідь надавалась);
3. … (інші додатки – будь-які документи, що підтверджують обставини справи).
«____» __________ 20___ року ____________________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Матеріал Дмитра Чоповського додано до “Посібника “Права Знати” (https://stop-x-files-ua.org/?page_id=4516)
